візитівка міста
історія
символіка
міста-партнери
фотогалерея
мапа
   
візитівка міста
about Gadiach
   
   
Гадяч, в минулому столиця України, розташований в мальовничій місцевості Полтавщини на правому березі Псла. Ще в скіфські часи на родючих землях в заплавах рік Псла та Груні охоче селилися люди. А сам Гадяч, як місто, веде своє літочислення з Х-ХІІІ століть, коли проходили будівництво Посульської оборонної лінії. В 1442 р. Поблизу Гадяча будується Красногірський Миколаївський монастир. Отже Гадячу близько 500 років, що підтверджує карта „Границы Литовской Руси в 1533 году”, де зазначений Гадяч – єдине місто з теперішньої Полтавщини, що свідчить про його значимість у ті часи.
   

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

головна    міський форум    міські оголошення    робота і навчання  
міські новини

  
05-02-2009

Повернення храму

Найдавнішою серед православних кам'яних культових споруд на території Гадяччини була Свято-Успенська церква в Лютеньці. Її збудовано 1686 року коштом гадяцького полковника Михайла Бороховича. Правда полковником він став роком пізніше, а коли велося будівництво церкви, був лютенським сотником та гадяцьким обозним. У спадок від батька Андрія Бороховича Михайло одержав значні земельні наділи і статки, частину яких він повернув на будівництво храму, якому судилося відслужити людям майже 300 років. Він стояв непорушно після того, як Лютеньку залишили і пішли до Полтави 7 полків шведів, що зимували в містечку 1709 року. Храм пережив нашестя німецьких військ 1918 року і навіть рука жорстоких фашистів у 1941-1943 роках не понівечила його. Він став жертвою своїх... Весною 2008 року церковна громада Лютеньки під керівництвом сільського голови Захлистенка О.О. та священика Лила В.М., підготувала ділянку для робіт на території колишнього подвір'я храму.

І ось влітку 2008 року після майже десятирічних пошуків лютенчанами нарешті зроблено перший крок для відбудови храму. За рахунок коштів Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини імені О.Гончара Полтавською охоронною археологічною експедицією на підставі Дозволу Міністерства культури та туризму № 22-397/08 від 14 липня 2008 року проведено наглядові розвідкові роботи та шурфування на місці Успенської церкви. У роботах взяли участь: співробітники відділу археології Полтавського краєзнавчого музею Луговий Р.С., Ткаченко О.М., старший науковий співробітник Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному та Інституту керамології Гейко А.В., вчитель Полтавського обласного музею, старший науковий співробітник музею-заповідника А.С.Макаренка Сапєгін С.В., студенти історичного факультету ПДПУ ім.Короленка Касьян В.А., Кушнір А.С. та керівник групи - старший викладач ПДПУ Коваленко Оксана Валентинівна. Археологи ретельно розчистили верхню частину фундаменту по всій площі храму, а шурфування показало, що глибина залягання фундаменту становить близько 2,70 м. В кожному з чотирьох шурфів виявлені стародавні поховання останки понад 20 людей, в основному дитячого віку та дорослих віком до 40 років. Більшість поховань було зроблено ще до будівництва храму, а деякі з них навіть знаходяться під фундаментом.

Розкопки показали, що Свято-Успенська церква була побудована на великому цвинтарі, в центрі якого мабуть колись був дерев'яний храм. Від старожилів села з покоління в покоління передавалися спогади про те, що в Лютеньці колись була семиглава церква. Відомо також, що під час будівництва храму виявили «нетлінне тіло», про яке полковник писав чернігівському єпископу.

Аналіз цих відомостей та матеріалів розкопок показує, що на цвинтарі знаходяться масові поховання дітей і молодих жителів містечка, які вірогідно загинули в результаті якогось лиха ще до появи мурованого храму.

Відомо, що таке лихо сталося взимку 1659 року. Історичні джерела свідчать, що 350 років тому містечко Лютенька було вщент спалене татарами. Тоді на невеличку дводільну фортецю напала 30-тисячна орда кримських татар, очолювана Карач-беєм. Містечко прикривали два ряди укріплень з ровами, земляними валами і дерев'яними стінами, на яких відчайдушно боронили Лютеньку козаки лютенської сотні. Земля стогнала від десятків тисяч копит. В нерівному двобої швидко танули сили захисників, горіли будівлі містечка від палаючих стріл ворога.

А коли ряди козаків поріділи, татари вдерлися в Лютеньку і вчинили жорстоку розправу над його жителями. Вони безжально вбивали дітей, знущалися над полоненими чоловіками, ґвалтували жінок, влаштувавши гарем. Містечко було пограбоване і спалене ворогами. Коли вцілілі його жителі, яким вдалося врятуватися в лісах і болотах, повернулися в Лютеньку - вони були вражені побаченим. Навколо були згарища і сотні трупів лютенчан. Загиблих хоронили біля спаленої церкви, часто цілими сім'ями, по кілька чоловік в одній ямі, що підтвердили розкопки.

Від набігу татар і до відкриття Свято-Успенської церкви пройшло лише 27 років. Якщо врахувати те, що подібні храми будувалися в ті часи до 30 років, то можна впевнено вважати, що будівництво його в Лютеньці розпочали через кілька років після нашестя татар. Воно стало своєрідним пам'ятником загиблим козакам Лютеньки, символом торжества життя над смертю, над силами зла. Незважаючи на трагедію, яка спіткала Лютеньку, на голодні роки, в які велося будівництво, козаки на місці спаленої церкви побудували такий храм, подібного якому не було тоді не тільки в гадяцькому краї, а й і в інших сусідніх округах. Ширина фундаменту сягала 2,5 м, а стіни була шириною близькою до 2 м. Побудована в стилі українського козацького бароко вона відноситься до етапних творів архітектури українського Відродження. Мабуть тому в давнину її називали Запорізькою. Це була одна з найдосконаліших за пропорціями дев'ятидільних споруд. Відзначалася гармонійністю частин, оригінальністю архітектурного вирішення. Не випадково на відповідному інтернет - сайті про неї записано як про «распрекраснейший храм».

Крім того, ця церква у відповідних довідниках значиться, як один з визначних храмів-мавзолеїв світу, адже вона була усипальницею гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецького та гадяцького полковника, наказного гетьмана в походах Івана Мазепи - Михайла Бороховича.

Цього року будуть проведені повномасштабні археологічні розкопки фундаменту та поховальних склепів храму, адже без цього не можна розпочати виготовлення проектно-кошторисної документації. По закінченню розкопок офіційно, згідно відповідного порядку, буде проведене пере захоронення виявлених останків людей, які безумовно були пращурами багатьох нинішніх, жителів села. Археологічні дослідження підготують площу для початку відбудовних робіт. Є надії, що археологи допоможуть більше розкрити таємниці древнього храму. А їх немало. Жителів села турбує те, що всі дорожньо-транспортні пригоди Лютеньки, в яких загинули люди, сталися на тій вулиці, де була церква і саме поблизу неї. І таких випадків вже нараховується більше півдюжини. Віриться, що незважаючи на фінансові скрути, він колись постане з руїн і попелу як видатна архітектурна святиня, і Божа благодать зійде не тільки на багатостраждальне село, а в першу чергу на тих людей, які нададуть посильну матеріальну підтримку на відродження церкви.

Запорукою цьому є те, що справа відродження храму знайшла підтримку Гадяцької райдержадміністрації і її голови Гулей Ірини Володимирівни, а також голови районної ради Цимбала Анатолія Григоровича і Свято-Успенську церкву Лютеньки включено до проекту «Гадяч — гетьманська столиця». Велику допомогу у справу відродження храму надав наш земляк - член Президії Національної академії наук України, академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України, завідувач відділу Інституту електродинаміки НАН України, лауреат Державної премії та премії НАН України імені С.О.Лебедєва - Борис Сергійович Стогній. Перші пожертвування на відбудовні роботи зробили наші земляки, представники української діаспори з Канади та США. Серед них Іван Григорович Данильченко, Маковський Петро Іванович, Коваленко Василь, а також багато жителів нашого села, які не байдужі до такої важливої справи.

Є надія, що з часом кількість людей, бажаючих підтримати відродження видатної пам'ятки архітектури нашого краю, буде все більше як у близьких так і в далеких краях і їх благородні зусилля прискорять повернення храму.

Для збору коштів на відтворення Лютенської Свято-Успенської церкви у Гадяцькому відділенні «Приватбанку» громадою села відкрито благодійний рахунок р/р 26007060308728 МФО 331401 ЗКПО 35826624 СДРПОУ 119238. 

Обласне комунальне інформаційне агентство "Новини Полтавщини", 2 лютого 2009 року

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
  
 
міська влада

міський голова
міськвиконком
міський бюджет
регуляторна політика
комунальні підприємства
участь у проектах
міські новини
контакти

економіка міста

стан економіки
план соціально- економічного розвитку
підприємства міста
фінансові установи
бізнес-інформація
пропозиція для інвесторів

гуманітарна сфера

освіта
охорона здоров'я
культура
історичні пам'ятки
спорт

міська громада

політичні партії
громадські організації
благодійні організації
міські ЗМІ
видатні люди

сервіс та відпочинок

готелі
туристичні фірми
торгівля
театри/кіно
ресторани/кафе
транспорт
архів новин
довідка

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

підписка на розсилку
ласкаво просимо!
міський голова Тетяна Савченко

     Щире вітання з "найукраїнишої" України. Так назвала рідний Гадяч Леся Українка, так може сказати зараз кожен житель, кожен гість міста. Невелике місто, районний центр, яке має велику і величну історію, працює і розвивається сьогодні, долаючи труднощі. Сучасний Гадяч - місто нафтовиків і газовиків. Навколо міста розташовані нафто- і газодобувні промисли, газопереробні підприємства. Інфраструктура міста тісно пов'язана з нафтогазовим комплексом. Як міський голова, я всі свої зусилля спрямовую для блага жителів, для їх гідного життя та праці на рідній землі. Запрошую до співпраці всіх, хто зацікавлений у розвитку взаємовигідного бізнесу, вкладання коштів у розвиток виробництва й інфраструктури міста з метою отримання стабільного прибутку. Сподіваюсь, що наші зустрічі в майбутньому сповнять Вас відчуттям надійності і стабільності партнерства. Щиро зичу усім добробуту, міцного здоров'я, успіху, взаєморозуміння і взаємоповаги.
 З щирою повагою міський голова
 Тетяна Савченко



регуляторна політика
 
 Інформація про виконання плану заходів щодо реалізації державної регуляторної політики в Гадяцькому районі виконкомом Гадяцької міської ради а ІІІ квартал 2006 року

11.07.2006 р., № 180-1
 РІШЕННЯ Про затвердження тарифів на послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій виробничому управлінню житлово-комунального господарства

11.07.2006 р., № 181-1
 РІШЕННЯ Про затвердження переліку робіт виробничому управлінню житлово-комунального господарства з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій


www.visegradfund.org
Сайт розроблено в рамках міжнародного проекту "Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи (Словаччина, Чехія, Польща, Угорщина)", що вповаджується за сприяння Міжнародного Вишеградського Фонду (IVF).


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
Українські міста в Iнтернеті

Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

© Інститут Трансформації Суспільства 2006-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на gadiach.osp-ua.info є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail:
editor@osp.com.ua
TyTa

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk