візитівка міста
історія
символіка
міста-партнери
фотогалерея
мапа
   
візитівка міста
about Gadiach
   
   
Гадяч, в минулому столиця України, розташований в мальовничій місцевості Полтавщини на правому березі Псла. Ще в скіфські часи на родючих землях в заплавах рік Псла та Груні охоче селилися люди. А сам Гадяч, як місто, веде своє літочислення з Х-ХІІІ століть, коли проходили будівництво Посульської оборонної лінії. В 1442 р. Поблизу Гадяча будується Красногірський Миколаївський монастир. Отже Гадячу близько 500 років, що підтверджує карта „Границы Литовской Руси в 1533 году”, де зазначений Гадяч – єдине місто з теперішньої Полтавщини, що свідчить про його значимість у ті часи.
   

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

головна    міський форум    міські оголошення    робота і навчання  
міські новини

  
25-06-2012

В тумані амбіцій, або замість роботи - блокада?

Навряд чи комусь із тих, хто підписувався під колективним листом на ім’я депутата України кількох скликань Олексія Лелюка з проханням збудувати на їх вулицях водогін, є важливим те, хто його будуватиме, за які кошти і з якими політичними симпатіями.


Головне - появилася б у кранах вода і подавалася б вона безперебійно. Тож коли Олексій Володимирович особисто зустрівся із зневіреними жителями кількох прилеглих до Ветеринарної вулиць, зокрема провулку Лугового, та дав тверду обіцянку прокласти там новий водогін, у людей з'явилася надія. А вже як за кілька днів по тому й нові поліетиленові труби завезли, то новосанжарці аж зраділи: нарешті їх багаторічну проблему буде практично вирішено! Проте радість їхня могла б виявитися передчасною…


Олександр ЗІНЧЕНКО

Навіть пересічному новосан-жарському школяреві давно відомо, що Олексій Лелюк і Андрій Река - це політичні опоненти. Перший представляє Партію регіонів і, заради справедливості скажу, неодноразово допомагав мешканцям нашого району у вирішенні багатьох нагальних питань - і тоді, як був народним депутатом три скликання підряд, і навіть тепер, коли склав із себе депутатські повноваження та перейшов працювати у систему виконавчої влади, очоливши Держрезерв України.

Наведу лише одну цифру: за останні вісім років завдяки Олексію Володимировичу в район прийшло на різні соціальні потреби майже вісім мільйонів гривень. У тому числі ще 2007 року двісті тисяч гривень «лягли» у селищі на ремонти тих же водогонів. А ще ж були затрати і у вигляді матеріальних та трудових ресурсів. Так само не є секретом і те, що Олексій Лелюк оголосив про власні наміри знову балотуватися у нардепи.
Комусь на диво, а комусь і на радість такі ж прагнення народилися і в думках Андрія Реки. Але треба пам'ятати, що на відміну від свого головного опонента, Андрій Олександрович ніколи не тримався якогось одного політичного берега, а вдало приставав до когорти тих, хто на даний момент був при владі.

Вже можна скласти невеличкий список партій та партійних об'єднань, до яких свого часу мав прихильність мер нашого селища. Не знаю, чому цього разу він «промахнувся», але нині активно ратує за «Фронт змін» в надії на гребені цієї політсили добратися до найвищого депутатського крісла у найдорожчій глядацькій залі на столичній вулиці Грушевського.

Словом, з Партією регіонів та її представниками йому вже не йти однією політичною стежкою. І нічого страшного чи незвичайного в тому немає, аби не одна обставина: з опонентами Андрій Река веде боротьбу не тільки у площині переконань, закликів і гасел…
Нещодавно Олексій Лелюк, перебуваючи з робочим візитом на Полтавщині, не оминув можливості поспілкуватися з мешканцями свого виборчого округу. Ніхто й не заперечує, що такі зустрічі відбуваються з поглядом на майбутні вибори - зрештою, для нас від того ніякої біди, особливо якщо майбутній кандидат вкотре береться зробити щось корисне для громади.

Отож саме тоді мешканці вулиці Ветеринарної, що в Нових Санжарах, та кількох прилеглих до неї вулиць і провулків (всього 85 чоловік) письмово звернулися до Олексія Лелюка з проханням вирішити давню проблему цього кутка - збудувати новий водогін, бо від старого вже зиску ніякого, люди вже й забувати почали, як це вода тече з крана. Олексій Володимирович, вислухавши заявників (про це ми писали в одному з попередніх номерів - ред.), твердо запевнив: скоро у вас буде новий водогін! Обіцянку він не поклав під сукно, а відразу ж доручив своєму помічникові, начальнику районного управління з експлуатації газового господарства Григорію Перерві негайно братися за справу. І вже невдовзі для проблемної ділянки селищних водогонів через обласний благодійний фонд «Горобина» було закуплено і завезено нові поліетиленові труби, а наступного дня - підігнано два екскаватори, готових рити траншею. Григорій Степанович наголошує, що, по-перше, на ведення таких будівельних робіт його управління має не тільки відповідну ліцензію, а й практичний досвід. По-друге, перед тим, як визначити «маршрут» прокладання водогону, було в робочому порядку узгоджено всі питання з суміжними службами - зв'язківцями, енергетиками тощо. По-третє, що не менш важливо, селищній раді було вручено відповідного листа з проханням надати дозвіл на виконання цих робіт.
Як ви думаєте, чи могла сподобатись Андрію Реці така надзвичайно висока активність опонентів? Чи міг він допустити, аби хтось на його електоральному полі так енергійно господарював, збираючи тим самим політичні дивіденди?

Отож бо! Андрій Олександрович відразу ж взявся відстоювати власне самолюбство і відбивати охоту регіоналів хазяйнувати на його території. А поскільки в самого ні грошей, ні ресурсів, які давно вже витрачені, мабуть, на феєрверки та особисту рекламу, то надумав випередити ситуацію ось яким чином. З одного боку впродовж тижня він «засипав» райдержадміністрацію листами з проханнями виділити з районного бюджету кошти на ремонти водогонів… на тих же вулицях, де вже стояли екскаватори Перерви «у бойовій готовності». З іншого - заборонив працювати, обсипавши головного інженера управління Івана Бодака погрозами добратися до прокуратури. Аргументував свої дії тим, що ніхто в селищну раду за офіційним дозволом на таке будівництво не звертався.

Лукавив Андрій Олександрович і під екскаваторами, і під час засідання районної комісії по наданню практичної допомоги органам місцевого самоврядування, на розгляд якого винесли це спірне питання, аби ще й «комісійно» дозволити УЕГГ будувати водогін. «Та позавчора ж ми вам дали той лист!», - нагадав селищному голові Іван Іванович. «Я його не бачив!», - спершу запально відповів мер, а коли опиратися далі не було сенсу, з образами накинувся на Григорія Перерву. «Ви припиніть цю політичну брехню! Ви трішечки підніміть свій інтелект, перш ніж мені давати поради, прочитайте хоч одну книжку!

Я з людьми з таким низьким інтелектом не спілкуюсь! Ви думаєте, що Река без вас зас…ця? Та Река ніколи не зас…ця!», - аж слина летіла з вуст Андрія Олександровича. Він енергійно розмахував руками, кілька разів зривався з стільця і впритул підбігав до столу, за яким сиділи члени комісії. Григорію Степановичу тут треба віддати належне: він себе вів достатньо стримано, не кинувши у бік «оратора» жодної грубої фрази.

- Ви хоч знаєте, який період немає води по провулку Луговому? Я там живу…, - спробував обізватись настоятель Свято-Троїцького храму отець Олексій.

- Ви в Бога не вірите, того й води у вас немає!, - дісталося від Реки й священикові. - Більше моліться, то Бог дасть дощу і буде у вас вода! І не продавайтесь так дешево, не лізьте в політику, будьте батюшкою, а не директором чи парторгом церкви!
- Свят, свят, свят!, - перехрестився отець і замовк.

Здається, дотично Андрій Олек-сандрович якраз цим і підтвердив, що вся катавасія навколо водогону заварена ним таки ж у політичному казані. І що він, як досвідчений чиновник, «дешево не продається», треба думати - тільки дорого.

А ще мені, споглядаючи на цю клоунаду, подумалось: а що, з Реки вже готовий депутат! Ось тільки одна йому біда - під куполом Верховної Ради нині вдосталь таких крикунів з депутатськими значками на дорогих костюмах, котрі мають не менший хист, ніж в Андрія Олександровича, дерти горлянку, розмахувати руками, ображати «інакодумців», блокувати трибуну, хапати за барки (між іншим, у практиці спілкування Андрія Реки з місцевими журналістами і такий досвід є), а при потребі навіть пускати в хід кулаки. Словом, демонструвати на весь світ не кращі зразки терпимості і дипломатії. Отож як не крути, а моя надія на те, що з нашого мера міг би бути депутат нової формації, навіки вмерла!

По правді, не дуже переконливими були аргументи Реки, нібито селищний голова повинен після листа-звернення Перерви спершу скласти кошторис, визначити підрядника (коли той уже є і сам проситься стати до роботи! - ред.), дати йому доручення виконати обумовлений об'єм робіт і так далі. Тобто спершу збудувати бюрократичний ланцюжок, а тоді вже зводити об'єкт. Але ж у такому разі «Горобина» повинна б допомогти не громаді трубами та екскаватором, а комунгоспу - грішми, замовивши у нього відповідні роботи. Здається, якраз цього й домагався мер! І хоч як Григорій Перерва не доводив, що благодійний фонд не може надавати ніякої допомоги прибутковій організації, хазяїн селища стояв на своєму. І наївний той, хто думає, ніби Андрій Олександрович і справді хоче дотриматись кожної букви і крапки Закону. Насправді, пояснив Григорій Степанович, законним буде і такий варіант, коли вже новозбудований водогін передається на підставі належного акту жителям провулку Лугового, а вже вони потім передадуть його на обслуговування комунгоспу. Однак подібний варіант, як бачимо, Андрія Олександровича ніяк не влаштовує.

Тож коли й наступного після засідання комісії дня екскаватори таки почали прокладати траншею, заручившись одним дозволом комісії, мер влаштував бригаді цілу фотосесію - мабуть, накопичував такий собі «фотокомпромат», аби потім віднести його до прокуратури чи в інші силові структури зі скаргою на «незаконні роботи».

Ось так буває, коли на першому плані - не інтереси пересічних громадян, а особисті амбіції. І в подібних випадках, як правило, програють люди.

Я наведу не один приклад, коли енергійний, метикуватий Андрій Река, сповнений ідей і благородних намірів, спершу щось робив, а вже потім під це «підкладав потрібну бумажку». І нічого, ніхто не скаржився, коли це на користь громади. Приміром, ще будучи на посаді голови райдержадміністрації, він «порадив» перейменувати районну газету на популярний тоді політичний бренд «Злагода». Все вирішилось буквально за три дні, Андрій Олександрович навіть встиг у столиці про це прозвітувати.

Таким чином 5 червня 1999 року районка вийшла під новою назвою, і лише через 25 днів (!) сесія районної ради дала необхідний у таких випадках дозвіл на це перейменування. Отож якщо захоче наш мер чогось досягти - переступить і через «бумажку». Щоправда, коли в тому будуть його особисті інтереси, а не політичних супротивників.


- Ситуація з водогонами у селищі вкрай складна, - коментує перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Тараненко. - Вийшло так, що нових відрізків практично не будували, в основному займалися поточним ремонтом.

А трубам стільки років, що як не ремонтуй, а проблем не уникнути. Тож і вийшло, що сьогодні «столицю» району вже далеко «обскакали» наші села. Погляньмо, лише торік в Дубині, Мар'янівці, Великих Солонцях, Писарівці, Галущиній Греблі, Полузір'ї, Стовбиній Долині, Старих Санжарах, Шовкоплясах, Судівці та Дудкиному Гаю збудували нову водомережу. Пора б і селищу про це подбати. І якщо хтось береться за цю справу, то навряд чи важливо, під яким політичним прапором. Хай будують за свої гроші, це ж для громади! Та якби з Лелюком ще й Яценюк дав дві сотні тисяч на соціальні потреби селища, то Нові Санжари розквітли б. Але ж не дає…

Я глибоко поважаю Андрія Олександровича за його енергійність, ентузіазм і діловитість, - долучається до розмови голова РДА Сергій Шовкопляс. - Але разом з тим слід визнати його нестриманість у спілкуванні, що іноді призводить до грубих висловлювань та образ, і надмірну політичну заангажованість. Ось вам приклад. Білборди - це один з напрямків інформаційної політики. Ми свого часу цей засіб почали використовувати як соціально-патріотичну рекламу.

Зверніть увагу: до кожного професійного чи державного свята готуємо нові плакати, на них стовідсотково - обличчя новосанжарців. Стараємось пропагувати здоровий спосіб життя серед молоді, почесну місію військовослужбовця, днями до професійного свята медиків встановили білборд зі слоганом «Ми обрали собі професію. Приєднуйся!». На ньому - колективне фото молодих лікарів, які поповнили когорту місцевих медиків. Але на такі спеціальності ще існує дефіцит, то чому б не перейняти подібний досвід і селищній раді? Та погляньмо - їх плакати здебільшого на політичну тему, вже он і блок опозиції «намалювали». Тобто йде жорстка, відверта піар-кампанія…

Розумію, що після цього матеріалу Андрій Олександрович неодмінно говоритиме про чийсь рівень інтелекту та про дефіцит паперу на свої оселедці. Але якщо він так багато прочитав книжок, то напевне ж йому відоме ім'я азербайджанського вченого і мислителя Алі Апшероні, якому належить такий вислів: «Хто розумний - той не стане хвалитися розумом, бо тільки дурень когось може назвати дурнем». А ще той же філософ казав: «Інтелектуально незалежні тільки генії та дурні».

Невже наш мер - дипломатичний геній?

P.S. Доки газета готувалась до друку, стало відомо, що мешканці провулків Луговий та 1-й Ярмарковий вже мають воду, хоча Андрій Река і досі не підписав дозвільних документів...

Головне - появилася б у кранах вода і подавалася б вона безперебійно. Тож коли Олексій Володимирович особисто зустрівся із зневіреними жителями кількох прилеглих до Ветеринарної вулиць, зокрема провулку Лугового, та дав тверду обіцянку прокласти там новий водогін, у людей з'явилася надія. А вже як за кілька днів по тому й нові поліетиленові труби завезли, то новосанжарці аж зраділи: нарешті їх багаторічну проблему буде практично вирішено! Проте радість їхня могла б виявитися передчасною…

Навіть пересічному новосан-жарському школяреві давно відомо, що Олексій Лелюк і Андрій Река - це політичні опоненти. Перший представляє Партію регіонів і, заради справедливості скажу, неодноразово допомагав мешканцям нашого району у вирішенні багатьох нагальних питань - і тоді, як був народним депутатом три скликання підряд, і навіть тепер, коли склав із себе депутатські повноваження та перейшов працювати у систему виконавчої влади, очоливши Держрезерв України. Наведу лише одну цифру: за останні вісім років завдяки Олексію Володимировичу в район прийшло на різні соціальні потреби майже вісім мільйонів гривень. У тому числі ще 2007 року двісті тисяч гривень «лягли» у селищі на ремонти тих же водогонів.

А ще ж були затрати і у вигляді матеріальних та трудових ресурсів. Так само не є секретом і те, що Олексій Лелюк оголосив про власні наміри знову балотуватися у нардепи.

Комусь на диво, а комусь і на радість такі ж прагнення народилися і в думках Андрія Реки. Але треба пам'ятати, що на відміну від свого головного опонента, Андрій Олександрович ніколи не тримався якогось одного політичного берега, а вдало приставав до когорти тих, хто на даний момент був при владі. Вже можна скласти невеличкий список партій та партійних об'єднань, до яких свого часу мав прихильність мер нашого селища. Не знаю, чому цього разу він «промахнувся», але нині активно ратує за «Фронт змін» в надії на гребені цієї політсили добратися до найвищого депутатського крісла у найдорожчій глядацькій залі на столичній вулиці Грушевського.

Словом, з Партією регіонів та її представниками йому вже не йти однією політичною стежкою. І нічого страшного чи незвичайного в тому немає, аби не одна обставина: з опонентами Андрій Река веде боротьбу не тільки у площині переконань, закликів і гасел…

Нещодавно Олексій Лелюк, перебуваючи з робочим візитом на Полтавщині, не оминув можливості поспілкуватися з мешканцями свого виборчого округу. Ніхто й не заперечує, що такі зустрічі відбуваються з поглядом на майбутні вибори - зрештою, для нас від того ніякої біди, особливо якщо майбутній кандидат вкотре береться зробити щось корисне для громади.

Отож саме тоді мешканці вулиці Ветеринарної, що в Нових Санжарах, та кількох прилеглих до неї вулиць і провулків (всього 85 чоловік) письмово звернулися до Олексія Лелюка з проханням вирішити давню проблему цього кутка - збудувати новий водогін, бо від старого вже зиску ніякого, люди вже й забувати почали, як це вода тече з крана.

Олексій Володимирович, вислухавши заявників (про це ми писали в одному з попередніх номерів - ред.), твердо запевнив: скоро у вас буде новий водогін! Обіцянку він не поклав під сукно, а відразу ж доручив своєму помічникові, начальнику районного управління з експлуатації газового господарства Григорію Перерві негайно братися за справу. І вже невдовзі для проблемної ділянки селищних водогонів через обласний благодійний фонд «Горобина» було закуплено і завезено нові поліетиленові труби, а наступного дня - підігнано два екскаватори, готових рити траншею.

Григорій Степанович наголошує, що, по-перше, на ведення таких будівельних робіт його управління має не тільки відповідну ліцензію, а й практичний досвід. По-друге, перед тим, як визначити «маршрут» прокладання водогону, було в робочому порядку узгоджено всі питання з суміжними службами - зв'язківцями, енергетиками тощо. По-третє, що не менш важливо, селищній раді було вручено відповідного листа з проханням надати дозвіл на виконання цих робіт.

Як ви думаєте, чи могла сподобатись Андрію Реці така надзвичайно висока активність опонентів? Чи міг він допустити, аби хтось на його електоральному полі так енергійно господарював, збираючи тим самим політичні дивіденди? Отож бо! Андрій Олександрович відразу ж взявся відстоювати власне самолюбство і відбивати охоту регіоналів хазяйнувати на його території. А поскільки в самого ні грошей, ні ресурсів, які давно вже витрачені, мабуть, на феєрверки та особисту рекламу, то надумав випередити ситуацію ось яким чином. З одного боку впродовж тижня він «засипав» райдержадміністрацію листами з проханнями виділити з районного бюджету кошти на ремонти водогонів… на тих же вулицях, де вже стояли екскаватори Перерви «у бойовій готовності». З іншого - заборонив працювати, обсипавши головного інженера управління Івана Бодака погрозами добратися до прокуратури. Аргументував свої дії тим, що ніхто в селищну раду за офіційним дозволом на таке будівництво не звертався.

Лукавив Андрій Олександрович і під екскаваторами, і під час засідання районної комісії по наданню практичної допомоги органам місцевого самоврядування, на розгляд якого винесли це спірне питання, аби ще й «комісійно» дозволити УЕГГ будувати водогін. «Та позавчора ж ми вам дали той лист!», - нагадав селищному голові Іван Іванович. «Я його не бачив!», - спершу запально відповів мер, а коли опиратися далі не було сенсу, з образами накинувся на Григорія Перерву.

«Ви припиніть цю політичну брехню! Ви трішечки підніміть свій інтелект, перш ніж мені давати поради, прочитайте хоч одну книжку! Я з людьми з таким низьким інтелектом не спілкуюсь! Ви думаєте, що Река без вас зас…ця? Та Река ніколи не зас…ця!», - аж слина летіла з вуст Андрія Олександровича. Він енергійно розмахував руками, кілька разів зривався з стільця і впритул підбігав до столу, за яким сиділи члени комісії. Григорію Степановичу тут треба віддати належне: він себе вів достатньо стримано, не кинувши у бік «оратора» жодної грубої фрази.

- Ви хоч знаєте, який період немає води по провулку Луговому? Я там живу…, - спробував обізватись настоятель Свято-Троїцького храму отець Олексій.

- Ви в Бога не вірите, того й води у вас немає!, - дісталося від Реки й священикові. - Більше моліться, то Бог дасть дощу і буде у вас вода! І не продавайтесь так дешево, не лізьте в політику, будьте батюшкою, а не директором чи парторгом церкви!

- Свят, свят, свят!, - перехрестився отець і замовк.

Здається, дотично Андрій Олек-сандрович якраз цим і підтвердив, що вся катавасія навколо водогону заварена ним таки ж у політичному казані. І що він, як досвідчений чиновник, «дешево не продається», треба думати - тільки дорого. А ще мені, споглядаючи на цю клоунаду, подумалось: а що, з Реки вже готовий депутат! Ось тільки одна йому біда - під куполом Верховної Ради нині вдосталь таких крикунів з депутатськими значками на дорогих костюмах, котрі мають не менший хист, ніж в Андрія Олександровича, дерти горлянку, розмахувати руками, ображати «інакодумців», блокувати трибуну, хапати за барки (між іншим, у практиці спілкування Андрія Реки з місцевими журналістами і такий досвід є), а при потребі навіть пускати в хід кулаки. Словом, демонструвати на весь світ не кращі зразки терпимості і дипломатії. Отож як не крути, а моя надія на те, що з нашого мера міг би бути депутат нової формації, навіки вмерла!

По правді, не дуже переконливими були аргументи Реки, нібито селищний голова повинен після листа-звернення Перерви спершу скласти кошторис, визначити підрядника (коли той уже є і сам проситься стати до роботи! - ред.), дати йому доручення виконати обумовлений об'єм робіт і так далі. Тобто спершу збудувати бюрократичний ланцюжок, а тоді вже зводити об'єкт.

Але ж у такому разі «Горобина» повинна б допомогти не громаді трубами та екскаватором, а комунгоспу - грішми, замовивши у нього відповідні роботи. Здається, якраз цього й домагався мер! І хоч як Григорій Перерва не доводив, що благодійний фонд не може надавати ніякої допомоги прибутковій організації, хазяїн селища стояв на своєму. І наївний той, хто думає, ніби Андрій Олександрович і справді хоче дотриматись кожної букви і крапки Закону. Насправді, пояснив Григорій Степанович, законним буде і такий варіант, коли вже новозбудований водогін передається на підставі належного акту жителям провулку Лугового, а вже вони потім передадуть його на обслуговування комунгоспу. Однак подібний варіант, як бачимо, Андрія Олександровича ніяк не влаштовує.

Тож коли й наступного після засідання комісії дня екскаватори таки почали прокладати траншею, заручившись одним дозволом комісії, мер влаштував бригаді цілу фотосесію - мабуть, накопичував такий собі «фотокомпромат», аби потім віднести його до прокуратури чи в інші силові структури зі скаргою на «незаконні роботи».

Ось так буває, коли на першому плані - не інтереси пересічних громадян, а особисті амбіції. І в подібних випадках, як правило, програють люди.

Я наведу не один приклад, коли енергійний, метикуватий Андрій Река, сповнений ідей і благородних намірів, спершу щось робив, а вже потім під це «підкладав потрібну бумажку». І нічого, ніхто не скаржився, коли це на користь громади. Приміром, ще будучи на посаді голови райдержадміністрації, він «порадив» перейменувати районну газету на популярний тоді політичний бренд «Злагода». Все вирішилось буквально за три дні, Андрій Олександрович навіть встиг у столиці про це прозвітувати.

Таким чином 5 червня 1999 року районка вийшла під новою назвою, і лише через 25 днів (!) сесія районної ради дала необхідний у таких випадках дозвіл на це перейменування. Отож якщо захоче наш мер чогось досягти - переступить і через «бумажку». Щоправда, коли в тому будуть його особисті інтереси, а не політичних супротивників.

- Ситуація з водогонами у селищі вкрай складна, - коментує перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Тараненко. - Вийшло так, що нових відрізків практично не будували, в основному займалися поточним ремонтом.

А трубам стільки років, що як не ремонтуй, а проблем не уникнути. Тож і вийшло, що сьогодні «столицю» району вже далеко «обскакали» наші села. Погляньмо, лише торік в Дубині, Мар'янівці, Великих Солонцях, Писарівці, Галущиній Греблі, Полузір'ї, Стовбиній Долині, Старих Санжарах, Шовкоплясах, Судівці та Дудкиному Гаю збудували нову водомережу. Пора б і селищу про це подбати. І якщо хтось береться за цю справу, то навряд чи важливо, під яким політичним прапором. Хай будують за свої гроші, це ж для громади! Та якби з Лелюком ще й Яценюк дав дві сотні тисяч на соціальні потреби селища, то Нові Санжари розквітли б. Але ж не дає…

- Я глибоко поважаю Андрія Олександровича за його енергійність, ентузіазм і діловитість, - долучається до розмови голова РДА Сергій Шовкопляс. - Але разом з тим слід визнати його нестриманість у спілкуванні, що іноді призводить до грубих висловлювань та образ, і надмірну політичну заангажованість. Ось вам приклад. Білборди - це один з напрямків інформаційної політики. Ми свого часу цей засіб почали використовувати як соціально-патріотичну рекламу. Зверніть увагу: до кожного професійного чи державного свята готуємо нові плакати, на них стовідсотково - обличчя новосанжарців.

Стараємось пропагувати здоровий спосіб життя серед молоді, почесну місію військовослужбовця, днями до професійного свята медиків встановили білборд зі слоганом «Ми обрали собі професію. Приєднуйся!». На ньому - колективне фото молодих лікарів, які поповнили когорту місцевих медиків. Але на такі спеціальності ще існує дефіцит, то чому б не перейняти подібний досвід і селищній раді? Та погляньмо - їх плакати здебільшого на політичну тему, вже он і блок опозиції «намалювали». Тобто йде жорстка, відверта піар-кампанія…

Розумію, що після цього матеріалу Андрій Олександрович неодмінно говоритиме про чийсь рівень інтелекту та про дефіцит паперу на свої оселедці. Але якщо він так багато прочитав книжок, то напевне ж йому відоме ім'я азербайджанського вченого і мислителя Алі Апшероні, якому належить такий вислів: «Хто розумний - той не стане хвалитися розумом, бо тільки дурень когось може назвати дурнем». А ще той же філософ казав: «Інтелектуально незалежні тільки генії та дурні».

Невже наш мер - дипломатичний геній?

P.S. Доки газета готувалась до друку, стало відомо, що мешканці провулків Луговий та 1-й Ярмарковий вже мають воду, хоча Андрій Река і досі не підписав дозвільних документів...

За матеріалами poltavanews.com.ua

Олександр Зінченко, стаття з газети "Світлиця"
[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
  
 
міська влада

міський голова
міськвиконком
міський бюджет
регуляторна політика
комунальні підприємства
участь у проектах
міські новини
контакти

економіка міста

стан економіки
план соціально- економічного розвитку
підприємства міста
фінансові установи
бізнес-інформація
пропозиція для інвесторів

гуманітарна сфера

освіта
охорона здоров'я
культура
історичні пам'ятки
спорт

міська громада

політичні партії
громадські організації
благодійні організації
міські ЗМІ
видатні люди

сервіс та відпочинок

готелі
туристичні фірми
торгівля
театри/кіно
ресторани/кафе
транспорт
архів новин
довідка

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

підписка на розсилку
ласкаво просимо!
міський голова Тетяна Савченко

     Щире вітання з "найукраїнишої" України. Так назвала рідний Гадяч Леся Українка, так може сказати зараз кожен житель, кожен гість міста. Невелике місто, районний центр, яке має велику і величну історію, працює і розвивається сьогодні, долаючи труднощі. Сучасний Гадяч - місто нафтовиків і газовиків. Навколо міста розташовані нафто- і газодобувні промисли, газопереробні підприємства. Інфраструктура міста тісно пов'язана з нафтогазовим комплексом. Як міський голова, я всі свої зусилля спрямовую для блага жителів, для їх гідного життя та праці на рідній землі. Запрошую до співпраці всіх, хто зацікавлений у розвитку взаємовигідного бізнесу, вкладання коштів у розвиток виробництва й інфраструктури міста з метою отримання стабільного прибутку. Сподіваюсь, що наші зустрічі в майбутньому сповнять Вас відчуттям надійності і стабільності партнерства. Щиро зичу усім добробуту, міцного здоров'я, успіху, взаєморозуміння і взаємоповаги.
 З щирою повагою міський голова
 Тетяна Савченко



регуляторна політика
 
 Інформація про виконання плану заходів щодо реалізації державної регуляторної політики в Гадяцькому районі виконкомом Гадяцької міської ради а ІІІ квартал 2006 року

11.07.2006 р., № 180-1
 РІШЕННЯ Про затвердження тарифів на послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій виробничому управлінню житлово-комунального господарства

11.07.2006 р., № 181-1
 РІШЕННЯ Про затвердження переліку робіт виробничому управлінню житлово-комунального господарства з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій


www.visegradfund.org
Сайт розроблено в рамках міжнародного проекту "Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи (Словаччина, Чехія, Польща, Угорщина)", що вповаджується за сприяння Міжнародного Вишеградського Фонду (IVF).


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
Українські міста в Iнтернеті

Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

© Інститут Трансформації Суспільства 2006-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на gadiach.osp-ua.info є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail:
editor@osp.com.ua
TyTa

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk