Игорь Черкасский назначен Председателем Государственной службы
візитівка міста
історія
символіка
міста-партнери
фотогалерея
мапа
   
візитівка міста
about Gadiach
   
   
Гадяч, в минулому столиця України, розташований в мальовничій місцевості Полтавщини на правому березі Псла. Ще в скіфські часи на родючих землях в заплавах рік Псла та Груні охоче селилися люди. А сам Гадяч, як місто, веде своє літочислення з Х-ХІІІ століть, коли проходили будівництво Посульської оборонної лінії. В 1442 р. Поблизу Гадяча будується Красногірський Миколаївський монастир. Отже Гадячу близько 500 років, що підтверджує карта „Границы Литовской Руси в 1533 году”, де зазначений Гадяч – єдине місто з теперішньої Полтавщини, що свідчить про його значимість у ті часи.
   

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

головна    міський форум    міські оголошення    робота і навчання  
міські новини

  
01-02-2013

Гадяч : Слово про ювіляра нашого міста

Якось непомітно відлітають у вирій життя роки. І ювілей, який, здавалось, був ще так далеко, раптом голосно, з піснями та подарунками вже стукає у дім. І розумієш, що прийшов час підвести певні життєві підсумки. Приємно усвідомлювати, що маєш вже дорослих доньок Світлану і Наталію, трьох онуків і маленьку правнучку Жанночку, які радують батьків та дідуся своїми успіхами. Навесні буяють цвітом посаджені твоїми руками дерева. І будинок власний маєш, і в будинку достаток. І ставиш собі оцінку: життя вдалося! Усе не гірше, ніж у людей. У таких думках-роздумах наближається ювілей гадячанина, ветерана праці Івана Васильовича Перепаді. 19 січня цього року він святкуватиме 85-річчя!

Життя таке швидкоплинне і дуже складне, а іноді ще й важке. Стільки в ньому перипетій, різних неув’язок, труднощів, болю...

Народився ювіляр на хуторі Київський Сарівської сільської ради у сім’ї колгоспника і домогосподарки. Крім Івана, у сім’ї виховувалося ще два сина. Коли батько пішов воювати, залишився він у родині за старшого. Працював у колгоспі на «лобогрійці».

«Працювати доводилося дуже тяжко, – згадує ювіляр. – Питаєте, що таке «лобогрійка» (сміється – авт.)? Це запряжена кіньми косарка. А через те, що працювати на ній було надзвичайно тяжко і пітливо, ось люди її і прозвали «лобогрійкою».

Спогади про життя на окупованій території й досі болем віддаються у пам’яті Івана Васильовича.

«Часто згадую, як їхав підводою на Кременчук шукати батька, – каже Іван Васильович. – Мені тоді було 16 років. Нам сказали, що його ранили під Кобеляками, і що він начебто у Кременчуці, у таборі для полонених. До мене на підводу сіли ще 8 чи 9 жіночок. По дорозі було всякого. На ранок приїхали, дізналися, по якій вулиці гнатимуть полонених, і стали чекати. Господи, яке це страшне. Воно й досі у моїй пам’яті. Більше 40 тисяч радянських солдатів вели колоною, а по боках – німці: хто на кобилі, хто на мотоциклі, хто пішки, а хто велосипед тягнув. З ранку як почали йти й до самого вечора. Наші дуже знесилені, спиралися одне на одного. Місцеві кидали їм шматки хліба, пиріжки, якісь коржики. Той, хто піднімав їжу, отримував удар палицею «куди попаде». Люди викрикували прізвища чи назви міст і сіл, щоб знайти рідних чи земляків. Батька свого я там не знайшов…З війни він прийшов у 1947-му».

Дивлячись на чоловіків, які поверталися після перемоги з фронту з нагородами, у військовій формі, Іван і себе почав уявляти з погонами, тому, здобувши восьмирічну освіту у Гадяцькій середній школі № 2, вступив до Київського Червонопрапорного піхотного училища. У 1951 році молодий морський піхотинець Іван Перепадя був направлений служити на острів Сахалін.

«Уявити страшно: де Сари, а де Сахалін, – посміхається Іван Васильович. – Та звикати особливо і не довелося. Температура повітря там така ж, як і в нас, ось лише бурани страшенні. Замітало так, що через вікна доводилося вилазити. А потім мене перевели у військово-морський арсенал у Ярославлі».

Після демобілізації, у 1957 році, повернувся Іван Васильович у Гадяч і почав працювати на харчосмаковій фабриці. Працював і заочно навчався у Полтавському технікумі м’ясної промисловості.

Протягом 37 років Іван Васильович очолював колектив, як тоді називали, харчового комбінату. У 1960–80-ті роки фабрика об’єднувала млини у Красній Луці і Зінькові, мережу обмінних пунктів в Опішні та селах нашого району, олійницю та ковбасний цех. У Гадячі виробляли хлібобулочні вироби, борошно, крупи, олію, безалкогольні напої, квас.

«Тоді переробляли все, жодне яблучко в районі не пропадало, – говорить мій співрозмовник. – Їх приймали від людей. Стояла механізована лінія. Випускали соки, робилося вино. Навіть «вижимка» з яблук сушилася і перероблялася на фруктове борошно, яке використовували для кондитерських виробів. Тепер як вигляну у вікно (проживає ювіляр через дорогу від колишньої фабрики – авт.), а там все розібране. Серце щемить… А колись тут було, як у вулику. На фабриці працювали близько 300 людей. Усе крутилося і вертілося. Продукцію свою ми розвозили по всій області».

Знають Івана Васильовича як вправного господаря. У його «домашній фермі» водилася птиця різних видів і порід, вівці, свині, коні. До його порад по господарству прислухаються й досі.

У вільну хвилину ходив із друзями на полювання. Найбільший і найпам’ятніший мисливський трофей – бурий ведмідь, якого він уполював під час служби на Сахаліні.

Під час нашої розмови Іван Васильович гортає сімейний альбом, коментує кожну фотографію і згадує,.. згадує,.. згадує...

…У кожної людини трапляються круглі дати, особисті свята, коли душа співає, рветься увись. І тоді кожному хочеться відчути тепле і приємне слово, любов близьких людей. А знайомим, рідним і близьким, у свою чергу, хочеться привітати людину і сказати їй не звичайні слова, а найкращі, найяскравіші, в яких вкладена і любов, і ніжність, і радість. І хоч слово не матеріальне, та важить більше, ніж дорогі подарунки. Бо у слові, сказаному від душі, є все: надія, доброта, любов, щирість, тепло, сподівання, увага...

Саме цього і чекає кожен у свої святкові дні.

Альона Глік

За матеріалами  www.bazarmedia.info

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
  
 
міська влада

міський голова
міськвиконком
міський бюджет
регуляторна політика
комунальні підприємства
участь у проектах
міські новини
контакти

економіка міста

стан економіки
план соціально- економічного розвитку
підприємства міста
фінансові установи
бізнес-інформація
пропозиція для інвесторів

гуманітарна сфера

освіта
охорона здоров'я
культура
історичні пам'ятки
спорт

міська громада

політичні партії
громадські організації
благодійні організації
міські ЗМІ
видатні люди

сервіс та відпочинок

готелі
туристичні фірми
торгівля
театри/кіно
ресторани/кафе
транспорт
архів новин
довідка

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

підписка на розсилку
ласкаво просимо!
міський голова Тетяна Савченко

     Щире вітання з "найукраїнишої" України. Так назвала рідний Гадяч Леся Українка, так може сказати зараз кожен житель, кожен гість міста. Невелике місто, районний центр, яке має велику і величну історію, працює і розвивається сьогодні, долаючи труднощі. Сучасний Гадяч - місто нафтовиків і газовиків. Навколо міста розташовані нафто- і газодобувні промисли, газопереробні підприємства. Інфраструктура міста тісно пов'язана з нафтогазовим комплексом. Як міський голова, я всі свої зусилля спрямовую для блага жителів, для їх гідного життя та праці на рідній землі. Запрошую до співпраці всіх, хто зацікавлений у розвитку взаємовигідного бізнесу, вкладання коштів у розвиток виробництва й інфраструктури міста з метою отримання стабільного прибутку. Сподіваюсь, що наші зустрічі в майбутньому сповнять Вас відчуттям надійності і стабільності партнерства. Щиро зичу усім добробуту, міцного здоров'я, успіху, взаєморозуміння і взаємоповаги.
 З щирою повагою міський голова
 Тетяна Савченко



регуляторна політика
 
 Інформація про виконання плану заходів щодо реалізації державної регуляторної політики в Гадяцькому районі виконкомом Гадяцької міської ради а ІІІ квартал 2006 року

11.07.2006 р., № 180-1
 РІШЕННЯ Про затвердження тарифів на послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій виробничому управлінню житлово-комунального господарства

11.07.2006 р., № 181-1
 РІШЕННЯ Про затвердження переліку робіт виробничому управлінню житлово-комунального господарства з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій


www.visegradfund.org
Сайт розроблено в рамках міжнародного проекту "Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи (Словаччина, Чехія, Польща, Угорщина)", що вповаджується за сприяння Міжнародного Вишеградського Фонду (IVF).


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
Українські міста в Iнтернеті

Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

© Інститут Трансформації Суспільства 2006-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на gadiach.osp-ua.info є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail:
editor@osp.com.ua
TyTa

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk